ДЯК

Значення дяк це

ДЯК, а́, ч.

1. Служитель православної церкви, що допомагає священику під час богослужіння; псаломщик. Прийшов священик з дяком і почав правити вечерню (Н.-Лев., II, 1956, 268); Ось тут Тарас — мала дитина — ходив у школу до дяка… (Гонч., Вибр., 1959, 347); * У порівн. Шовкун розвернув бумагу; одкашлявся, як дяк на криласі (Мирний, II, 1954, 277).

Мандро́вані (мандрівні́) дяки́ — бідне студентство Київської духовної академії, яке мандрувало по містах та селах і, розважаючи віршами та виставами населення, здобувало засоби до життя. Він був не тутешній, мандрований дяк, і ніхто не знав, якого він роду (Фр., IV, 1950, 454); Часом найбільшої активності мандрівних дяків були різдвяні і великодні свята (Іст. укр. літ.. І, 1954, 107).

2. У стародавній Русі — переписувач князівської канцелярії; у Російській державі XV-XVII ст. значний урядовець. Дяки вели зносини з іноземними державами, завідували державними фінансами, займалися питаннями дворянського землеволодіння та іншими справами (Іст. СРСР, І, 1957, 102).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 450.

Дяк, ка́, м. Дьячокъ. Прийшли попи — почитали, прийшли дяки — поспівали. Чуб. ІІІ. 442. Притаїлись попи й дяки, що папству служили і по панській неписьменну голоту дурили. К. Досв. 212. Ум. Дя́ченько. Ой мандрували два дяченьки з микільської школи. О. 1861. XI. Ніс. 9.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 462.

дяк = дячо́к

1) служитель пра­вославної церкви, що допомагає священику під час богослужіння; псаломник (скорочено від диякон); традиційна постать українських народних пісень і комедій; дяки вчителювали в школах козацької України і пізніших часів; шкільни­ми підручниками були Часослов і Псалтир; письма вчили уставного (звідси й назва таких дяків — уста́вники). Прийшли попи — почи­тали, прийшли дяки — поспівали (П. Чубинський); Прийшов свяще­ник з дяком і почав правити вечерю (Панас Мирний);

2) мандро́вані (мандрівні́) дяки́ — бідне студент­ство (спудеї) Київської академії, що мандрувало по містах і селах і, розважаючи віршами та виста­вами населення, здобувало засоби для життя; особливо активною була їхня діяльність у Різдвяні та Великодні свята;

3) у Київській Русі — переписувач князівської канцелярії.

Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006.— С. 210.

дяк Синоніми слова

причетник, псаломщик

дяк Переклад слова

Переклад на англійську
Translate
Переклад на російську
Перевод
cantorдьяк

дяк Транслітерація слова

Паспортна транслітераціяГеографічна транслітераціяАмериканська транслітерація
diakdiakdyak

дяк Рід - іменник, чоловічий рід, істота,іменник, жіночий рід, неістота

дяк Словоформи слова

Називнийдякдяки
Родовийдякадяків
Давальнийдякові, дякудякам
Знахіднийдякадяків
Оруднийдякомдяками
Місцевийна/у дяку, дяковіна/у дяках
Кличнийдячедяки

дяк Кількість літер у слові

Кількість літерКількість голоснихКількість приголосних
312

дяк в англійській розкладці - lzr

Цитати української літератури з використанням слова дяк

"Нехай там сам дяк курникає."Нечуй-Левицький Іван Семенович - На кожум’яках

дяк запалює свічки."Антонич Богдан-Ігор Васильович - Підкови

"Скоро з-за хати виплив невеличкий човник, а в човнику й співці — отець Кирило, дяк Яким і керманич за веслом — паламар Лука"Довженко Олександр Петрович - Зачарована Десна

"— Овва! погано, погано! Гарбуз не дуже смачна страва, про це нема чого й говорити, — обізвався дяк."Нечуй-Левицький Іван Семенович - Пропащі

"В церкві тільки піп та дяк"Нечуй-Левицький Іван Семенович - Дві московки

"Хіба ж не зогрішив він, думаючи облишити все, покинути всю справу? А товариство його дяк не покинуло! Себе жалчіше йому зробилося, а не правди"Грінченко Борис Дмитрович - Під тихими вербами

"Молитов знав стільки, що й сам дяк, а своїх сільських товаришів, що не підходили йому під пару, трактував із легковаженням."Кобилянська Ольга Юліанівна - Земля

"Дяк співав жалібну церковну пісню"Нечуй-Левицький Іван - Кайдашева сім’я

"— І ви на мене! — мовив дяк, вихиливши чарку горілки"Мирний Панас - Повія

"Тихо прорікав панотець, що душі тих, що життя своє положили в боротьбі за віру, «в селеніях горних упокояються»; тихо, дрижачим голосом співав дяк «житейськеє море воздвизаємоє»; тихо шепотіли козаки «вічная пам’ять»…"Старицький Михайло Петрович - Облога Буші