ДУРНІТИ
Значення дурніти це
ДУРНІ́ТИ, і́ю, і́єш, недок. Ставати дурним (у 1 знач.). — Дід старий, хіба він що понімає. Старі люди дурні.. Адже і приказка каже: — Голова сивіє, чоловік дурніє (Довж., II, 1959, 45).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 441.
Дурні́ти, ні́ю, єш, гл. Глупѣть.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 458.
дурніти Переклад слова
Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
durty | дурніти |
дурніти Транслітерація слова
Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
durnity | durnity | durnity |
дурніти Рід - дієслово, недоконаний вид
дурніти Словоформи слова
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | дурнію | дурніємо |
2 особа | дурнієш | дурнієте |
3 особа | дурніє | дурніють |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | дурнітиму | дурнітимемо |
2 особа | дурнітимеш | дурнітимете |
3 особа | дурнітиме | дурнітимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | дурнів | дурніли |
Жіночий рід | дурніла | |
Середній рід | дурніло | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | дурніймо | |
2 особа | дурній | дурнійте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | дурніючи | |
Минулий час | дурнівши |
дурніти Кількість літер у слові
Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
7 | 3 | 4 |