ДУБНИК
Значення дубник це
ДУБНИ́К, а́, ч., розм.
1. Дубовий ліс, гай. Раді птиці Вилітали з дубника. Щоб на хлопця подивитись, Привітати школяра (Воронько, Коли вирост. крила, 1960, 127).
2. Велика дубова діжа для дублення шкір. В глибині просторого двору.. стояли величезні діжі — певне, дубники, — відер, мабуть, на двісті кожна (Юхвід, Оля, 1959, 136).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 430.
Дубни́к, ка́, м.
1) = Дубняк.
2) Чанъ для дубленія кожъ. Вас. 157. Ум. Дубничо́к. Мет. 196.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 452.
дубник Переклад слова
| Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
| oak | дубник |
дубник Транслітерація слова
| Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
| dubnyk | dubnyk | dubnyk |
дубник Рід - іменник, чоловічий рід, неістота
дубник Словоформи слова
| Називний | дубник | дубники |
| Родовий | дубнику | дубників |
| Давальний | дубникові, дубнику | дубникам |
| Знахідний | дубник | дубники |
| Орудний | дубником | дубниками |
| Місцевий | на/у дубнику | на/у дубниках |
| Кличний | дубнику | дубники |
дубник Кількість літер у слові
| Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
| 6 | 2 | 4 |