ДУБИЛЬНИК
Значення дубильник це
ДУБИ́ЛЬНИК, а, ч. Той, хто займається дубленням.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 429.
дубильник Переклад слова
| Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
| rubilnik | дубильник |
дубильник Транслітерація слова
| Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
| dubylnyk | dubyl'nyk | dubyl'nyk |
дубильник Рід - іменник, чоловічий рід, істота
дубильник Словоформи слова
| Називний | дубильник | дубильники |
| Родовий | дубильника | дубильників |
| Давальний | дубильникові, дубильнику | дубильникам |
| Знахідний | дубильника | дубильників |
| Орудний | дубильником | дубильниками |
| Місцевий | на/у дубильнику, дубильникові | на/у дубильниках |
| Кличний | дубильнику | дубильники |
дубильник Кількість літер у слові
| Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
| 9 | 3 | 5 |
дубильник в англійській розкладці - le,bkmybr
Цитати української літератури з використанням слова дубильник
"— Я дубильник із Андріанополя"Іваничук Роман Іванович - Мальви (Яничари)