ДРЮЧИНА
Значення дрючина це
ДРЮЧИ́НА, и, ж., розм. Те саме, що дрюк. Вхопив медвідь дрючину, розломив її і зі страшним риком кинувся на свого ворога (Фр., VI, 1951, 16).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 427.
Дрючи́на, ни, ж. Дубина. Ой хапайте, браття, хто кий, хто дрючину на вельможну спину! Вирятуймо, браття, з тяжкої неволі свою рідну Україну. К. Досв. 175. Добра каша: крупина за крупиною гониться з дрючиною. Ном. № 12321.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 450.
дрючина Переклад слова
| Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
| druzina | дрючина |
дрючина Транслітерація слова
| Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
| driuchyna | driuchyna | dryuchyna |
дрючина Рід - іменник, жіночий рід, неістота
дрючина Словоформи слова
| Називний | дрючина | дрючини |
| Родовий | дрючини | дрючин |
| Давальний | дрючині | дрючинам |
| Знахідний | дрючину | дрючини |
| Орудний | дрючиною | дрючинами |
| Місцевий | на/у дрючині | на/у дрючинах |
| Кличний | дрючино | дрючини |
дрючина Кількість літер у слові
| Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
| 7 | 3 | 4 |