ДРЕНАЖНИЙ

ДРЕНА́ЖНИЙ, а, е, техн. Прикм. до дрена́ж 1. Якщо дренажна сітка несправна, вода через неї не відводиться і цінні зрошувані землі заболочуються (Колг. Укр., 4, 1957, 39); — Сьогодні дренажні роботи на одному об’єкті, завтра — риття канав на другому (Дмит., Наречена, 1959, 154); // Признач. для дренажу. Тут [у Новгороді] при розкопках відкрито цілі квартали міста XI--XII ст. з дерев’яними мостовими, дренажними трубами, житлами (Нариси стар. іст. УРСР, 1957, 431).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 411.