ДРАЖЛИВО
Значення дражливо це
ДРАЖЛИ́ВО. Присл. до дражли́вий 2, 3. Замість води лише привид її — чисте прозоре марево день у день дражливо текло над степом (Гончар, Таврія, 1952, 29); Котились трамваї — вагон за вагоном, подзвонюючи самовпевнено, дражливо (Мик., II, 1957, 252); Харитон дражливо процідив крізь зуби (Смолич, Мир.., 1958, 217).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 405.
дражливо Переклад слова
| Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
| tedious | дражливо |
дражливо Транслітерація слова
| Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
| drazhlyvo | drazhlyvo | drazhlyvo |
дражливо Рід - прислівник
дражливо Кількість літер у слові
| Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
| 8 | 3 | 5 |
дражливо в англійській розкладці - lhf;kbdj
Цитати української літератури з використанням слова дражливо
"На вулиці запах весни чується дражливо-гостро"Винниченко Володимир Кирилович - Записки Кирпатого Мефістофеля
"Вам же раджу поспішитись, — її голос став дражливо-металевий, — бо коли не виберетеся звідсіля за годину, я накажу слугам вимастити вас дьогтем і гнати до меж моїх земель."Шевчук Валерiй - Дiм на горi
"Збіг, звичайно, випадковий, але схиляє на роздуми… Кінець їхній теж буде однаковим — ви переконаєтесь у цьому, — сказав він дражливо і жестом підкликав Богдана до вікна"Гончар Олесь Терентійович - Людина і зброя
"За парканом знову той же дитячий голосок дражливо затанцював:"Антоненко-Давидович Борис Дмитрович - Смерть
"Того ж дня у дражливо-солодкому передчутті тотальних змін на краще обидві йдуть до Пушкіна — покласти квіти, просто так, від себе"Андрухович Юрій Ігорович - Московіада
"Тоді стало якось дражливо"Хвильовий Микола - Бандити
"«Хто ж? Звичайно, люди!» — дражливо подавав анарх"Хвильовий Микола - Санаторійна зона
"— Так асигнувань просить, — дражливо відреагував Лобода"Гончар Олесь Терентійович - Собор
"Зам вийшов із-за столу, щоб роздивитися на Дороша, пожмурив на нього короткозорі очі, знову сів за стіл і запитав грубо й дражливо:"Тютюнник Григорій Михайлович - Вир