ДОТЛІВАТИ

Значення дотлівати це

ДОТЛІВА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ДОТЛІ́ТИ, і́ю, і́єш, док.

1. Закінчувати тліти. В каміні дотлівали поліна (Н.-Лев., IV, 1956, 239); У Македонових руках дотлівав вогник цигарки (Шиян, Гроза.., 1956, 331); * Образно. Дотліває життя, як сумний каганець; Жити ж хочеться, хочеться! (Граб., І, 1959, 362); Довгий робочий день літній уже дотліває (Дн. Чайка, Тв., 1960, 152).

2. Закінчувати розкладатися; догнивати. Тута ж [у рову] іноді і дохла собака або кішка дотлівали (Мирний, IV, 1955, 14).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 394.

Дотліва́ти, ва́ю, єш, сов. в. дотлі́ти, лі́ю, єш, гл. Дотлѣвать, дотлѣть. Тліла искра, тихо дотлівала на роспутті широкому, та й гаснути стала. Шевч. 236.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 434.

дотлівати Переклад слова

Переклад на англійську
Translate
Переклад на російську
Перевод
dolatдотлівати

дотлівати Транслітерація слова

Паспортна транслітераціяГеографічна транслітераціяАмериканська транслітерація
dotlivatydotlivatydotlivaty

дотлівати Рід - дієслово, недоконаний вид

дотлівати Словоформи слова

ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
ОДНИНАМНОЖИНА
1 особадотліваюдотліваємо
2 особадотліваєшдотліваєте
3 особадотліваєдотлівають
МАЙБУТНІЙ ЧАС
ОДНИНАМНОЖИНА
1 особадотліватимудотліватимемо
2 особадотліватимешдотліватимете
3 особадотліватимедотліватимуть
МИНУЛИЙ ЧАС
ОДНИНАМНОЖИНА
Чоловічий ріддотлівавдотлівали
Жіночий ріддотлівала
Середній ріддотлівало
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ
ОДНИНАМНОЖИНА
1 особа дотліваймо
2 особадотлівайдотлівайте
ДІЄПРИСЛІВНИК
Теперішній часдотліваючи
Минулий часдотлівавши

дотлівати Кількість літер у слові

Кількість літерКількість голоснихКількість приголосних
945

дотлівати в англійській розкладці - ljnksdfnb

Цитати української літератури з використанням слова дотлівати

"Це бо усміх усіх тих, хто родився не згинати шиї, неупокорених, сильних як леопард, і вільних, як Воля… Багато їх лишилося там лежати в землі, догоряти в снігах, або дотлівати в морях, на дні… А усміх їхній іде по землі… Він безсмертний."Багряний Іван Павлович - Розгром