ДОСТРОЧУВАТИ
Значення дострочувати це
ДОСТРО́ЧУВАТИ, ую, уєш, недок., ДОСТРОЧИ́ТИ, рочу́, ро́чиш, док., перех.
1. Закінчувати строчити; строчити до кінця, до певної межі.
2. розм. Закінчувати писати; дописувати що-небудь. Дострочити лист.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 390.
дострочувати Переклад слова
| Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
| costrecovery | дострочувати |
дострочувати Транслітерація слова
| Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
| dostrochuvaty | dostrochuvaty | dostrochuvaty |
дострочувати Рід - дієслово, недоконаний вид
дострочувати Словоформи слова
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | дострочую | дострочуємо |
| 2 особа | дострочуєш | дострочуєте |
| 3 особа | дострочує | дострочують |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | дострочуватиму | дострочуватимемо |
| 2 особа | дострочуватимеш | дострочуватимете |
| 3 особа | дострочуватиме | дострочуватимуть |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| Чоловічий рід | дострочував | дострочували |
| Жіночий рід | дострочувала | |
| Середній рід | дострочувало | |
| НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | дострочуймо | |
| 2 особа | дострочуй | дострочуйте |
| ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
| Теперішній час | дострочуючи | |
| Минулий час | дострочувавши |
дострочувати Кількість літер у слові
| Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
| 12 | 5 | 7 |