ДОСАДА
Значення досада це
ДОСА́ДА, и, ж.
1. Почуття незадоволення, гіркоти, викликане чим-небудь. Івась помітив материну досаду і більше не допитувався (Мирний, І, 1954, 241); Гребе-нюк з виразом досади і розчарування махнув рукою (Жур., Звич. турботи, 1960, 57).
◊ Зганя́ти (зігна́ти) доса́ду див. зганя́ти.
2. у знач. присудк. сл., перев. із займ такий, який і т. ін., розм. Те саме, що доса́дно 2. — Пиши про все.. Я все хочу знати, а така досада, що нічого не знаю (Коцюб., III, 1956, 327); [Таня:] Така досада — зіпсувався телефон (Собко, За др. фронтом, 1949, 52).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 381.
Доса́да, ди, ж. Непріятность, досада. Чужа хата — велика досада. Ном. № 9626. Досада скребе, як кішка лапою. Ном. № 3665. Ум. Доса́донька. Чуб. V. 448.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 427.
досада Синоніми слова
незадоволення, розчарованість, (у душі) гіркота, у фр. прикрість, неприємність, як пр. досадно, досадонька
досада Переклад слова
| Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
| a shame | досада |
досада Транслітерація слова
| Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
| dosada | dosada | dosada |
досада Рід - іменник, жіночий рід, неістота
досада Словоформи слова
| Називний | досада | досади |
| Родовий | досади | досад |
| Давальний | досаді | досадам |
| Знахідний | досаду | досади |
| Орудний | досадою | досадами |
| Місцевий | на/у досаді | на/у досадах |
| Кличний | досадо | досади |
досада Кількість літер у слові
| Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
| 6 | 3 | 3 |
досада в англійській розкладці - ljcflf
Цитати української літератури з використанням слова досада
"- В голосi бортiнженера чулася досада"Бережной Василий - Така далека подорож Чамхаба
"Я раз по раз боязко позирала на нього; мене страшенна досада розбирала, що я йому заподіяла такого жалю, та ще й не призналася"Мирний Панас - Пригода з «Кобзарем»
"Я постерігаю, що страшенна туга й досада довели його до такого сумного кінця"Нечуй-Левицький Іван Семенович - На гастролях в Микитянах
"Мене взяла досада, я нічого не розумів"Винниченко Володимир Кирилович - Таємність
"Але в таких випадках з жалістю приходить і досада: «Яка шкода, що я її одразу не вбив! Ну що я, мовляв, тепер буду робити з нею?»."Хвильовий Микола - Мисливські оповідання добродія Степчука
"— І без тебе досада бере на вбогий техмінімум"Довженко Олександр Петрович - Земля
"Мене проймає ущіплива досада й образа, немов хто вчинив мені кривду."Винниченко Володимир Кирилович - Записки Кирпатого Мефістофеля
"- От досада! Як це я дав маху! - бiдкався спiтнiлий Краус"Бабула Владимир - Планета трьох сонць
"Та як згадав, що хлопці пішли козакувати без нього — то така взяла Демка досада, що й не зчувся, як зламав надвоє граблі"Рутківський Володимир Григорович - Джури козака Швайки
"Досада — не досада, роздратування — не роздратування"Дімаров Анатолій Андрійович - Попіл Клааса