ДОРІКАННЯ
Значення дорікання це
ДОРІКА́ННЯ, я, с. Дія за знач. доріка́ти. [Нянька:] Відтоді почались сварки [з дружиною], сльози, дорікання!.. (Кроп., III, 1959, 102); Терпеливо зносила [невістка] дорікання, щоб не озлить матері (Горд., II, 1959, 236); // Незадоволення, звинувачення, висловлені комусь з приводу чого-небудь. Князь Курбський утік до Литви і відтіля надсилав повні трутизни і дорікань листи цареві (Ів., Таємниця, 1959, 178).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 377.
Доріка́ння, ня, с. Укоризна, упреканіе, упрекъ. Сміливі дорікання і горді протести Іова здавались би сучасникам Вздри і Неемії богозневагою. К. Іов. VII. Було не витерпе єї дорікання за ту горілочку і надає їй бебехів. Стор. МПр. 153.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 426.
дорікання Синоніми слова
(висловлюване невдоволення чимсь) докір, попрікання, прочуханка, (часом зі сваркою) картання
дорікання Переклад слова
| Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
| reproach | нарекания |
дорікання Транслітерація слова
| Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
| dorikannia | dorikannia | dorikannya |
дорікання Рід - іменник, середній рід, неістота
дорікання Словоформи слова
| Називний | дорікання | дорікання |
| Родовий | дорікання | дорікань |
| Давальний | доріканню | доріканням |
| Знахідний | дорікання | дорікання |
| Орудний | доріканням | доріканнями |
| Місцевий | на/у доріканні | на/у доріканнях |
| Кличний | дорікання | дорікання |
дорікання Кількість літер у слові
| Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
| 9 | 4 | 5 |
дорікання в англійській розкладці - ljhsrfyyz
Цитати української літератури з використанням слова дорікання
"Його обличчя при цій мові було спокійне й навіть строге; Iлля тим був по-справжньому діткнутий — легше б переніс батькові дорікання"Шевчук Валерiй - Дiм на горi
"Забуто ремінь, що стільки разів по спині у нього ходив, дорікання та крики клятьби, вже і йому матір’ю прощено постійну оту люту війну, коли він її вимордовував своїм цілоденним байдикуванням"Гончар Олесь Терентійович - Бригантина