ДОРУБУВАТИ
Значення дорубувати це
ДОРУ́БУВАТИ, ую, уєш, недок., ДОРУБА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех. Закінчувати рубати; рубати до кінця, до певної межі. В цю зиму дорубували на паливо старий сад, який ще міг би багато років родити (Земляк, Гнівний Стратіон, 1960, 419); За ліском на пригорку дорубували останній ворожий загін, що боявся здатися (Ю. Янов., І, 1958, 168).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 381.
Дору́бувати, бую, єш, сов. в. доруба́ти, ба́ю, єш, гл. Дорубывать, дорубить. Дорубай оті дрова та повкидай у хлівець, шоб не мокли на дощі. Харьк. у.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 427.
дорубувати Переклад слова
| Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
| hang on | дорубувати |
дорубувати Транслітерація слова
| Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
| dorubuvaty | dorubuvaty | dorubuvaty |
дорубувати Рід - дієслово, недоконаний вид
дорубувати Словоформи слова
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | дорубую | дорубуємо |
| 2 особа | дорубуєш | дорубуєте |
| 3 особа | дорубує | дорубують |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | дорубуватиму | дорубуватимемо |
| 2 особа | дорубуватимеш | дорубуватимете |
| 3 особа | дорубуватиме | дорубуватимуть |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| Чоловічий рід | дорубував | дорубували |
| Жіночий рід | дорубувала | |
| Середній рід | дорубувало | |
| НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | дорубуймо | |
| 2 особа | дорубуй | дорубуйте |
| ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
| Теперішній час | дорубуючи | |
| Минулий час | дорубувавши |
дорубувати Кількість літер у слові
| Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
| 10 | 5 | 5 |