ДОРОЖИТИ
Значення дорожити це
ДОРОЖИ́ТИ, жу́, жи́ш, недок., ким, чим.
1. Високо цінити кого-, що-небудь, надавати йому великого значення. Брянський дорожив своїм старшиною і пишався ним перед іншими командирами рот (Гончар, І, 1954, 171); Кооперація — величезна культурна спадщина, якою треба дорожити і користуватися (Ленін, 28, 1951, 173); Співробітництвом у журналі «Жизнь» Леся Українка дуже дорожила (Іст. укр. літ., І, 1954, 636).
2. Оберігати, боятися втратити що-небудь. Я був студентом, Бажав науки і знання І кожним дорожив моментом, Щоб здобувати їх (Фр., XIII, 1954, 410); Дорожив [Комар] власним добром, не допускав збитків (Ковінька, Кутя.., 1960, 26); Над усе нам, колгоспникам, треба дорожити честю хлібороба! (Рад. Укр., 4.ІХ 1962, 2).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 380.
Дорожи́ти, жу́, жи́ш, гл. Цѣнить. Нас дорожят більш, аніж їх, дарма, що вони пани. Харьк.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 427.
дорожити Синоніми слова
цінувати, дорожитися, не могти скласти ціни чому, трястися над чим, п. надавати значення, (честю) оберігати щ
дорожити Переклад слова
| Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
| cherish | дорожить |
дорожити Транслітерація слова
| Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
| dorozhyty | dorozhyty | dorozhyty |
дорожити Рід - дієслово, недоконаний вид
дорожити Словоформи слова
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | дорожу | дорожимо |
| 2 особа | дорожиш | дорожите |
| 3 особа | дорожить | дорожать |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | дорожитиму | дорожитимемо |
| 2 особа | дорожитимеш | дорожитимете |
| 3 особа | дорожитиме | дорожитимуть |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| Чоловічий рід | дорожив | дорожили |
| Жіночий рід | дорожила | |
| Середній рід | дорожило | |
| НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | дорожімо | |
| 2 особа | дорожи | дорожіть |
| ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
| Теперішній час | дорожачи | |
| Минулий час | дороживши |
дорожити Кількість літер у слові
| Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
| 8 | 4 | 4 |
дорожити в англійській розкладці - ljhj;bnb
Цитати української літератури з використанням слова дорожити
"Хіба це я такого вчив тебе, сину? Не я, хтось інший навчив… А тільки знай: понищиш, кинеш у небуття батьківське, то й власне твоє життя безцільно впаде, заглухне в тебе ж біля ніг… Каліка той, хто не здатен предківщиною дорожити"Гончар Олесь Терентійович - Собор
"Вразливій дівчині все входило в душу, почувала, що цим варто дорожити, вже коли і в педучилищі була, Софійка не раз ловила себе па тому, що їй подобається казати:"Гончар Олесь Терентійович - Твоя зоря
"— Я у війну навчився дорожити цією штукою, — показав на сало"Андріяшик Роман Васильович - Люди зі страху
"Такою артисткою варто дорожити, її мусиш оберігати, плекати, пантрувати, навіть прислужитися їй не гріх"Гончар Олесь Терентійович - Циклон
"лікареві! Цим треба пишатися, цим треба дорожити! Лікар не тільки вислухує биття людського серця, він вивчає душу людини — її психіку, її характер, її риси"Шаповал Іван Максимович - В пошуках скарбів