ДОПРІВАТИ

ДОПРІВА́ТИ, а́є, недок., ДОПРІ́ТИ, і́є, док. Довго варячись на малому вогні, ставати готовим до вжитку; домлівати.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 375.

Допріва́ти, ва́ю, єш, сов. в. допрі́ти, прію, єш, гл. Свариваться, свариться вполнѣ. Каша пріла, не допріла. Мил. 72.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 424.