ДОПИТУВАЧ
Значення допитувач це
ДОПИ́ТУВАЧ, а, ч., рідко. Той, хто веде допит. Ласточкін з цікавістю розглядав свого допитувача (Смолич, V, 1959, 682).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 371.
допитувач Переклад слова
Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
the interrogator | допрашивающий |
допитувач Транслітерація слова
Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
dopytuvach | dopytuvach | dopytuvach |
допитувач Рід - іменник, чоловічий рід, істота
допитувач Словоформи слова
Називний | допитувач | допитувачі |
Родовий | допитувача | допитувачів |
Давальний | допитувачеві, допитувачу | допитувачам |
Знахідний | допитувача | допитувачів |
Орудний | допитувачем | допитувачами |
Місцевий | на/у допитувачі, допитувачу, допитувачеві | на/у допитувачах |
Кличний | допитувачу | допитувачі |
допитувач Кількість літер у слові
Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
9 | 4 | 5 |
допитувач в англійській розкладці - ljgbnedfx
Цитати української літератури з використанням слова допитувач
"Допитувач довго солопів, потім таки дотямив, прохрипів смішком:"Гончар Олесь Терентійович - Собор
"— Краще не крути, Діденко: в підвалах перед тим побував? — І скалками примружених очиць дрібнозубий допитувач проймає Діденка, вважаючи, видно, що бачить його наскрізь"Гончар Олесь Терентійович - За мить щастя
"«Ну, так би й раньше, а то замкнула рот! — посміхаючись, проговорив допитувач"Барка Василь Костянтинович - Жовтий князь