ДОПИТУВАЧ

Значення допитувач це

ДОПИ́ТУВАЧ, а, ч., рідко. Той, хто веде допит. Ласточкін з цікавістю розглядав свого допитувача (Смолич, V, 1959, 682).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 371.

допитувач Переклад слова

Переклад на англійську
Translate
Переклад на російську
Перевод
the interrogatorдопрашивающий

допитувач Транслітерація слова

Паспортна транслітераціяГеографічна транслітераціяАмериканська транслітерація
dopytuvachdopytuvachdopytuvach

допитувач Рід - іменник, чоловічий рід, істота

допитувач Словоформи слова

Називнийдопитувачдопитувачі
Родовийдопитувачадопитувачів
Давальнийдопитувачеві, допитувачудопитувачам
Знахіднийдопитувачадопитувачів
Оруднийдопитувачемдопитувачами
Місцевийна/у допитувачі, допитувачу, допитувачевіна/у допитувачах
Кличнийдопитувачудопитувачі

допитувач Кількість літер у слові

Кількість літерКількість голоснихКількість приголосних
945

допитувач в англійській розкладці - ljgbnedfx

Цитати української літератури з використанням слова допитувач

"Допитувач довго солопів, потім таки дотямив, прохрипів смішком:"Гончар Олесь Терентійович - Собор

"— Краще не крути, Діденко: в підвалах перед тим побував? — І скалками примружених очиць дрібнозубий допитувач проймає Діденка, вважаючи, видно, що бачить його наскрізь"Гончар Олесь Терентійович - За мить щастя

"«Ну, так би й раньше, а то замкнула рот! — посміхаючись, проговорив допитувач"Барка Василь Костянтинович - Жовтий князь