ДОП'ЯСТИ
Значення доп'ясти це
ДОП’ЯСТИ́ і ДОПНУ́ТИ, пну́, пне́ш, док., розм. Дістати що-небудь. — Де це ви таку збрую доп’яли, сусіде? — спитав Косенко (Коп., Сусіди, 1955, 10); — Ви ж, дівчата, біля печі порайтесь, а я побіжу. Гляди, хоч хустку допну, а то прийде весна, на люди ні в чому вийти (Кир., Вибр., 1960, 300).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 376.
Доп’ясти́, ся. См. Допинати, ся.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 425.
доп'ясти Переклад слова
| Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
| to achieve | достичь |
доп'ясти Транслітерація слова
| Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
| dopiasty | dop'iasty | dop'yasty |
доп'ясти Рід - дієслово, доконаний вид
доп'ясти Словоформи слова
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | допну | допнемо |
| 2 особа | допнеш | допнете |
| 3 особа | допне | допнуть |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| Чоловічий рід | доп'яв | доп'яли |
| Жіночий рід | доп'яла | |
| Середній рід | доп'яло | |
| НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | допнімо | |
| 2 особа | допни | допніть |
| ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
| Минулий час | доп'явши |
доп'ясти Кількість літер у слові
| Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
| 7 | 3 | 4 |