ДОЛІЧУВАТИ
Значення долічувати це
ДОЛІ́ЧУВАТИ, ую, уєш, недок., ДОЛІЧИ́ТИ, лічу́, лі́чиш, док., перех. і неперех. Закінчувати лічити що-небудь; лічити до якогось числа. — Лягай, чоловіче, спати, коли тебе сон зміг: лягай, серце, а я ось швидко долічу (Н.-Лев., III, 1956, 85); Вона давно вже облизала всю куряву і весь бруд з сивої бороди бога, а матушка Раїса.. не долічила ще й до вісімдесяти (Донч., III, 1956, 29).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 359.
Долі́чувати, чую, єш, сов. в. долічи́ти, чу́, чиш, гл. Досчитывать, досчитать. Нас волів та все лічив (зорі), а перед світом заснув, то й не долічив. ЗОЮР. І. 231.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 417.
долічувати Переклад слова
| Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
| dolcevita | долічувати |
долічувати Транслітерація слова
| Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
| dolichuvaty | dolichuvaty | dolichuvaty |
долічувати Рід - дієслово, недоконаний вид
долічувати Словоформи слова
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | долічую | долічуємо |
| 2 особа | долічуєш | долічуєте |
| 3 особа | долічує | долічують |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | долічуватиму | долічуватимемо |
| 2 особа | долічуватимеш | долічуватимете |
| 3 особа | долічуватиме | долічуватимуть |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| Чоловічий рід | долічував | долічували |
| Жіночий рід | долічувала | |
| Середній рід | долічувало | |
| НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | долічуймо | |
| 2 особа | долічуй | долічуйте |
| ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
| Теперішній час | долічуючи | |
| Минулий час | долічувавши |
долічувати Кількість літер у слові
| Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
| 10 | 5 | 5 |