ДОЛЮБЛЮВАТИ
Значення долюблювати це
ДОЛЮ́БЛЮВАТИ, юю, юєш і ДОЛЮБЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., перех., перев. із запереч. н е, розм. Те саме, що люби́ти. Правда, він не був такий гарний хлопець, як Михайло, його й не дуже долюблювали (Коб., II, 1956, 13); Молокан, видимо, не зовсім долюблював дубуваті узбецькі дині (Ле, Міжгір’я, 1953, 343)
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 360.
Долю́блювати, люю, єш и долюбля́ти, ля́ю, єш, гл. Долюбливать. Е, не долюблювала жидова тих казенних. Стор. І. 237. Не долюбляв тільки батько удови. МВ. ІІ. 79.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 418.
долюблювати Переклад слова
| Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
| golubovci | долюблюваты |
долюблювати Транслітерація слова
| Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
| doliubliuvaty | doliubliuvaty | dolyublyuvaty |
долюблювати Рід - дієслово, недоконаний вид
долюблювати Словоформи слова
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | долюблюю | долюблюємо |
| 2 особа | долюблюєш | долюблюєте |
| 3 особа | долюблює | долюблюють |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | долюблюватиму | долюблюватимемо |
| 2 особа | долюблюватимеш | долюблюватимете |
| 3 особа | долюблюватиме | долюблюватимуть |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| Чоловічий рід | долюблював | долюблювали |
| Жіночий рід | долюблювала | |
| Середній рід | долюблювало | |
| НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | долюблюймо | |
| 2 особа | долюблюй | долюблюйте |
| ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
| Теперішній час | долюблюючи | |
| Минулий час | долюблювавши |
долюблювати Кількість літер у слові
| Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
| 11 | 5 | 6 |