ДОКУЧНИЙ

Значення докучний це

ДОКУ́ЧНИЙ, а, е, рідко. Те саме, що доку́чливий. Заглушає [голос жайворонка] докучне сюрчання трав’яних коників (Мирний, II, 1954, 31).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 357.

докучний Переклад слова

Переклад на англійську
Translate
Переклад на російську
Перевод
dullдокучный

докучний Транслітерація слова

Паспортна транслітераціяГеографічна транслітераціяАмериканська транслітерація
dokuchnyidokuchnyidokuchnyy

докучний Рід - прикметник

докучний Словоформи слова

Називнийдокучнийдокучнадокучнедокучні
Родовийдокучногодокучноїдокучногодокучних
Давальнийдокучномудокучнійдокучномудокучним
Знахіднийдокучний, докучногодокучнудокучнедокучні, докучних
Оруднийдокучнимдокучноюдокучнимдокучними
Місцевийна/у докучному, докучнімна/у докучнійна/у докучному, докучнімна/у докучних

докучний Кількість літер у слові

Кількість літерКількість голоснихКількість приголосних
835

докучний в англійській розкладці - ljrexybq

Цитати української літератури з використанням слова докучний

"— Спробую прийти, — сказала і гадки не маючи, що за склом першого звідси вікна сумно дивляться на неї великі материні очі, а в серце її стукає, вислаблюючи й знуджуючи, незбагненний та докучний сум."Шевчук Валерiй - Дiм на горi