ДОКУПУВАТИ

ДОКУ́ПУВАТИ, ую, уєш, недок., ДОКУПА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех. Закінчувати купати кого-небудь.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 357.

Доку́пувати, пую, єш, сов. в. докупа́ти, па́ю, єш, гл. Докупывать, докупать.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 415.