ДОКОНЕЧНИЙ
Значення доконечний це
ДОКОНЕ́ЧНИЙ, а, е. Обов’язковий, неодмінний; неминучий. Шар Хевісайда пробити не можна [в космосі]. Для цього забагато енергії треба було б.. Досі не було доконечної потреби пробивати той шар (Вл., Аргон. Всесв., 1947, 104); Доконечна і цілком ясна вимога, яку ми ставимо до перекладача: розуміння і відчуття первотвору (Рильський, III, 1955, 136); // Остаточний. Це рішення заявилося ще там, на командному пункті.., і тільки тепер оформилося, стало ясним, окресленим і доконечним (Собко, Срібний корабель, 1961, 134).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 353.
Доконе́чний, а, е. Обязательный, непремѣнный.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 414.
доконечний Синоніми слова
конечний, неодмінний, обов'язковий, с. неминучий
доконечний Переклад слова
| Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
| definitive | доконечний |
доконечний Транслітерація слова
| Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
| dokonechnyi | dokonechnyi | dokonechnyy |
доконечний Рід - прикметник
доконечний Словоформи слова
| Називний | доконечний | доконечна | доконечне | доконечні |
| Родовий | доконечного | доконечної | доконечного | доконечних |
| Давальний | доконечному | доконечній | доконечному | доконечним |
| Знахідний | доконечний, доконечного | доконечну | доконечне | доконечні, доконечних |
| Орудний | доконечним | доконечною | доконечним | доконечними |
| Місцевий | на/у доконечному, доконечнім | на/у доконечній | на/у доконечному, доконечнім | на/у доконечних |
доконечний Кількість літер у слові
| Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
| 10 | 4 | 6 |