ДОЗОЛЯТИ
Значення дозоляти це
ДОЗОЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., ДОЗОЛИ́ТИ, золю́, зо́лиш, док.
1. перех. Закінчувати золити. Дозоляти білизну.
2. неперех., кому, перен., розм. Те саме, що дошкуля́ти 1. — Параско! ще ти мало мене мучила? мені дозоляла?! — скрикнув він і заскреготав зубами (Мирний, IV, 1955, 52); Вони [діти] знали, що те наморщене лице, ці трохи не спінені уста мали свою глибшу причину. Вже то хтось добре дозолив батькові (Круш., Буденний хліб.., 1960, 123).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 348.
Дозоля́ти, ля́ю, єш, сов. в. дозоли́ти, лю́, лиш, гл. Допекать, допечь кому нибудь. Хиба я не знаю, як їм (вівцям) оцей дощ дозоля? Мир. ХРВ. 51.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 411.
дозоляти Синоніми слова
дошкуляти
дозоляти Переклад слова
| Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
| desolate | дозоляти |
дозоляти Транслітерація слова
| Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
| dozoliaty | dozoliaty | dozolyaty |
дозоляти Рід - дієслово, недоконаний вид
дозоляти Словоформи слова
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | дозоляю | дозоляємо |
| 2 особа | дозоляєш | дозоляєте |
| 3 особа | дозоляє | дозоляють |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | дозолятиму | дозолятимемо |
| 2 особа | дозолятимеш | дозолятимете |
| 3 особа | дозолятиме | дозолятимуть |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| Чоловічий рід | дозоляв | дозоляли |
| Жіночий рід | дозоляла | |
| Середній рід | дозоляло | |
| НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | дозоляймо | |
| 2 особа | дозоляй | дозоляйте |
| ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
| Теперішній час | дозоляючи | |
| Минулий час | дозолявши |
дозоляти Кількість літер у слові
| Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
| 8 | 4 | 4 |