ДОДБАТИ
Значення додбати це
ДОДБА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех., рідко. Доповнити що-небудь; збільшити, примножити. Ніхто його [світу] не додбає і не розруйнує… (Шевч., І, 1951, 242); Жив колись-то багатий-пребагатий чоловік на ймення Ландольфо Руффоло. Та йому не досить було того багатства, і він, хотівши ще удвоє стільки додбати, за малим богом життя свого не занапастив (Боккаччо, Декамерон, перекл. Лукаша, 1964, 105).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 344.
Додба́ти, ба́ю, єш, гл. Дополнить. Ніхто його не додбає, а ні розруйнує. Шевч.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 409.
додбати Переклад слова
| Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
| dodati | додбаты |
додбати Транслітерація слова
| Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
| dodbaty | dodbaty | dodbaty |
додбати Рід - дієслово, доконаний вид
додбати Словоформи слова
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | додбаю | додбаємо |
| 2 особа | додбаєш | додбаєте |
| 3 особа | додбає | додбають |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| Чоловічий рід | додбав | додбали |
| Жіночий рід | додбала | |
| Середній рід | додбало | |
| НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | додбаймо | |
| 2 особа | додбай | додбайте |
| ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
| Минулий час | додбавши |
додбати Кількість літер у слові
| Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
| 7 | 3 | 4 |