ДОДАВАТИСЯ

ДОДАВА́ТИСЯ, дає́ться, недок., ДОДА́ТИСЯ, а́сться, док.

1. Приєднуватися в додаток до чого-небудь; збільшуватися порівняно з чим-небудь. До його приязні й захоплення дівчиною додавалося якесь нове і більш сердечне почуття (Грим., Незакінч. роман, 1962, 118); Порося, коли говорити правду, родилося без хріну — хрін додався потім (Вишня, І, 1956, 436); // безос. З’явився і в її житті якийсь інтерес, якась мета, додалося роботи, стало менше вільного часу на роздуми та переживання (Коз., Сальвія, 1956, 103); До старечих відчуттів Геннадія додалося ще одне, досі ним незвідане (Вол., Місячне срібло, 1961, 130).

2. тільки недок. Пас. до додава́ти 1, 3, 4. При множенні степенів того самого числа показники степенів додаються (Алг.,І, 1956, 51).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 343.

Додава́тися, даю́ся, єшся, сов. в. дода́тися, да́мся, даси́ся, гл. Прибавиться, приложиться. Лучче шукайте царства Божого, а се все додасться вам. Єв. Л. XII. 30.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 409.