ДОГВИНЧУВАТИ
Значення догвинчувати це
ДОГВИ́НЧУВАТИ, ую, уєш, недок., ДОГВИНТИ́ТИ, нчу́, нти́ш, док., перех. Закінчувати гвинтити що-небудь; гвинтити до певної межі. Догвинчувати гайку.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 339.
догвинчувати Переклад слова
| Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
| devinuwara | догвинчувати |
догвинчувати Транслітерація слова
| Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
| dohvynchuvaty | dohvynchuvaty | dohvynchuvaty |
догвинчувати Рід - дієслово, недоконаний вид
догвинчувати Словоформи слова
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | догвинчую | догвинчуємо |
| 2 особа | догвинчуєш | догвинчуєте |
| 3 особа | догвинчує | догвинчують |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | догвинчуватиму | догвинчуватимемо |
| 2 особа | догвинчуватимеш | догвинчуватимете |
| 3 особа | догвинчуватиме | догвинчуватимуть |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| Чоловічий рід | догвинчував | догвинчували |
| Жіночий рід | догвинчувала | |
| Середній рід | догвинчувало | |
| НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | догвинчуймо | |
| 2 особа | догвинчуй | догвинчуйте |
| ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
| Теперішній час | догвинчуючи | |
| Минулий час | догвинчувавши |
догвинчувати Кількість літер у слові
| Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
| 12 | 5 | 7 |