ДОВІЯТИ
Значення довіяти це
ДОВІ́ЯТИ див. дові́ювати.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 336.
Дові́яти, ві́ю, єш, гл.
1) О вѣтрѣ: достигнуть, долетѣть. Туди вітер не довіє і сонечко не догріє. Мил. 182.
2) Окончить вѣять. Коли б Біг поміг довіяти сьогодні ячмінь. Харьк. у.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 404.
довіяти Переклад слова
| Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
| deviate | довіяти |
довіяти Транслітерація слова
| Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
| doviiaty | doviiaty | doviyaty |
довіяти Рід - дієслово, доконаний вид
довіяти Словоформи слова
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | довію | довіємо |
| 2 особа | довієш | довієте |
| 3 особа | довіє | довіють |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| Чоловічий рід | довіяв | довіяли |
| Жіночий рід | довіяла | |
| Середній рід | довіяло | |
| НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | довіймо | |
| 2 особа | довій | довійте |
| ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
| Минулий час | довіявши |
довіяти Кількість літер у слові
| Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
| 7 | 4 | 3 |