ДОВІЮВАТИ
Значення довіювати це
ДОВІ́ЮВАТИ, юю, юєш і ДОВІВА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ДОВІ́ЯТИ, і́ю, і́єш, док.
1. перех. і без додатка. Закінчувати віяти (у 4 знач.) що-небудь; віяти до кінця, до певного строку, певної межі. Пшениці треба було довіяти, щоб у Щербанівку в заготконтору відвезти (Головко, II, 1957, 136).
2. неперех. Віючи, досягати чого-небудь, якого-небудь місця. Там.. і зірки не сяють, і вітер туди не довіє з рідної сторононьки (Вас., І, 1959, 115).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 336.
довіювати Переклад слова
Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
dovout | довіювати |
довіювати Транслітерація слова
Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
doviiuvaty | doviiuvaty | doviyuvaty |
довіювати Рід - дієслово, недоконаний вид
довіювати Словоформи слова
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | довіюю | довіюємо |
2 особа | довіюєш | довіюєте |
3 особа | довіює | довіюють |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | довіюватиму | довіюватимемо |
2 особа | довіюватимеш | довіюватимете |
3 особа | довіюватиме | довіюватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | довіював | довіювали |
Жіночий рід | довіювала | |
Середній рід | довіювало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | довіюймо | |
2 особа | довіюй | довіюйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | довіюючи | |
Минулий час | довіювавши |
довіювати Кількість літер у слові
Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
9 | 5 | 4 |