ДОВІРЧУВАТИСЯ
Значення довірчуватися це
ДОВІ́РЧУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ДОВЕРТІ́ТИСЯ, рчу́ся, рти́шся, док., розм.
1. Вертячи, доводити що-небудь до певних результатів. Став костоправ мені ладити ногу; вертів, вертів, так, мов коваль кліщами, та й довертівсь (Барв., Опов.., 1902, 223).
2. перен. Хитруючи, зазнавати чого-небудь небажаного, неприємного. — А що, взяв? Вертів, вертів хвостом, бісів Супруненко, та й довертівся! Так вам і треба, гаспидські дуки! (Мирний, III, 1954, 51).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 335.
довірчуватися Переклад слова
| Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
| devirtualize | довірчуватися |
довірчуватися Транслітерація слова
| Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
| dovirchuvatysia | dovirchuvatysia | dovirchuvatysya |
довірчуватися Рід - дієслово, недоконаний вид
довірчуватися Словоформи слова
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | довірчуюся | довірчуємося |
| 2 особа | довірчуєшся | довірчуєтеся |
| 3 особа | довірчується | довірчуються |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | довірчуватимуся | довірчуватимемося |
| 2 особа | довірчуватимешся | довірчуватиметеся |
| 3 особа | довірчуватиметься | довірчуватимуться |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| Чоловічий рід | довірчувався | довірчувалися |
| Жіночий рід | довірчувалася | |
| Середній рід | довірчувалося | |
| НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | довірчуймося | |
| 2 особа | довірчуйся | довірчуйтеся |
| ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
| Теперішній час | довірчуючись | |
| Минулий час | довірчувавшись |
довірчуватися Кількість літер у слові
| Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
| 13 | 6 | 7 |