ДОВІРЧУВАТИ
Значення довірчувати це
ДОВІ́РЧУВАТИ, ую, уєш, недок., ДОВЕРТІ́ТИ, рчу́, рти́ш, док., перех. Закінчувати вертіти що-небудь. Останнім натиском він довертів дірку (Гр., Без хліба, 1958, 100).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 335.
довірчувати Переклад слова
| Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
| trust | довірчувати |
довірчувати Транслітерація слова
| Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
| dovirchuvaty | dovirchuvaty | dovirchuvaty |
довірчувати Рід - дієслово, недоконаний вид
довірчувати Словоформи слова
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | довірчую | довірчуємо |
| 2 особа | довірчуєш | довірчуєте |
| 3 особа | довірчує | довірчують |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | довірчуватиму | довірчуватимемо |
| 2 особа | довірчуватимеш | довірчуватимете |
| 3 особа | довірчуватиме | довірчуватимуть |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| Чоловічий рід | довірчував | довірчували |
| Жіночий рід | довірчувала | |
| Середній рід | довірчувало | |
| НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | довірчуймо | |
| 2 особа | довірчуй | довірчуйте |
| ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
| Теперішній час | довірчуючи | |
| Минулий час | довірчувавши |
довірчувати Кількість літер у слові
| Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
| 11 | 5 | 6 |