ДОВОЗИТИ
Значення довозити це
ДОВО́ЗИТИ, о́жу, о́зиш, недок., ДОВЕЗТИ́, зу́, зе́ш; мин. ч. дові́з, довезла́, ло́; док., перех.
1. Везучи, доставляти до якого-небудь місця; привозити. Мендель Гарткопф —— підприємець — і законтрактувався довозити будівельне дерево до військового депо (Фр., VIII, 1952, 383); Евакуюють [літаки] поранених, довозять снаряди (Гончар, І, 1954, 225); І день, і ніч поштар не спить, Боїться сумку загубить; Бо зна, що бережно листи До міста треба довезти (Щог., Поезії, 1958, 179).
2. ек. Доставляти товари з-за кордону. Багато товарів, які не вироблялись у Росії, довозили з Голландії, Англії, Швеції та інших держав (Іст. СРСР, II, 1957, 23).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 337.
Дово́зити, во́жу, зиш, сов. в. довезти́, зу́, зе́ш, гл. Довозить. Найнявся мужик довезти двох жидів у містечко на ярмарок. Рудч. Ск. ІІ. 193.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 405.
довозити Переклад слова
| Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
| to take | довозить |
довозити Транслітерація слова
| Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
| dovozyty | dovozyty | dovozyty |
довозити Рід - дієслово, доконаний вид,дієслово, недоконаний вид
довозити Словоформи слова
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | довожу | довозимо |
| 2 особа | довозиш | довозите |
| 3 особа | довозить | довозять |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| Чоловічий рід | довозив | довозили |
| Жіночий рід | довозила | |
| Середній рід | довозило | |
| НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | довозімо | |
| 2 особа | довози | довозіть |
| ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
| Минулий час | довозивши |
довозити Кількість літер у слові
| Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
| 8 | 4 | 4 |