ДОВГОВІЧНІСТЬ

ДОВГОВІ́ЧНІСТЬ, ності, ж. Абстр. ім. до довгові́чний. З усіх комедій і драм Квітки тільки «Шельменко-денщик» і «Сватання на Гончарівці» здобули собі довговічність на сцені (Фр., XVI, 1955, 228); Таксатор почав доводити молодій лісничисі про переваги життя в лісі, про довговічність людей, які живуть серед природи (Чаб., Стоїть явір.., 1959, 83); Лісова рослинність — дерева і кущі — відрізняється від інших представників рослинного світу високим зростом і довговічністю (Хлібороб Укр., 11, 1967, 6).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 331.