ДОБІЛИТИ
Значення добілити це
ДОБІЛИ́ТИ див. добі́лювати.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 319.
Добіли́ти, ся. См. Добіляти, ся.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 396.
добілити Переклад слова
| Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
| doblete | добілити |
добілити Транслітерація слова
| Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
| dobilyty | dobilyty | dobilyty |
добілити Рід - дієслово, доконаний вид
добілити Словоформи слова
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | добілю | добілимо |
| 2 особа | добілиш | добілите |
| 3 особа | добілить | добілять |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| Чоловічий рід | добілив | добілили |
| Жіночий рід | добілила | |
| Середній рід | добілило | |
| НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | добілімо | |
| 2 особа | добіли | добіліть |
| ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
| Минулий час | добіливши |
добілити Кількість літер у слові
| Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
| 8 | 4 | 4 |