ДОБРІТИ
Значення добріти це
ДОБРІ́ТИ, і́ю, і́єш, недок., розм. Ставати, робитися добрим (у 1 знач.). Старий не раз добрів і хвилювався, згадуючи сина і дружину (Стельмах, І, 1962, 404).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 323.
Добрі́ти, рі́ю, єш, гл. Становиться добрымъ, добрѣть.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 398.
добріти Переклад слова
| Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
| Dobri | добріти |
добріти Транслітерація слова
| Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
| dobrity | dobrity | dobrity |
добріти Рід - дієслово, недоконаний вид
добріти Словоформи слова
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | добрію | добріємо |
| 2 особа | добрієш | добрієте |
| 3 особа | добріє | добріють |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | добрітиму | добрітимемо |
| 2 особа | добрітимеш | добрітимете |
| 3 особа | добрітиме | добрітимуть |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| Чоловічий рід | добрів | добріли |
| Жіночий рід | добріла | |
| Середній рід | добріло | |
| НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | добріймо | |
| 2 особа | добрій | добрійте |
| ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
| Теперішній час | добріючи | |
| Минулий час | добрівши |
добріти Кількість літер у слові
| Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
| 7 | 3 | 4 |