ДОБОВИЙ

ДОБОВИ́Й, а́, е́.

1. Прикм. до доби́ 1; // Який дорівнює одній добі. З 9 грудня 1706 року на Русі почали добовий лік часу (Наука… 12, 1960, 17); // Який відбувається, діє протягом доби, за добу. Після добового наряду по гарнізону наш окремий взвод.. повернувся з міста (Багмут, Записки.., 1961, 6); В польоті Германа Степановича Титова вивчалась можливість добового циклу життя людини в космічному польоті (Рад. Укр., 12.УІІІ 1961, 2); // Розрахований, потрібний на одну добу. Ритмічність — це рівномірне виконання плану, ..це додержання добового графіка виробництва по всьому підприємству (Рад. Укр., 24.III 1957, 1); Добова норма білків для дорослої людини становить від 110 до 160 г (Укр. страви, 1957, 13); // Одержуваний за добу. Високим добовим приростам [молодняка великої рогатої худоби] у господарстві сприяють насамперед добре організована годівля і напування (Колг. Укр., 1, 1962, 3); Добовий удій на корову.. вдвоє більший проти минулого року (Рад. Укр., 28.УІІ1 1959, 2).

2. у знач. ім. добові́, ви́х, мн. Сума, яка виплачується кому-небудь за кожну добу перебування у відрядженні. Живуть вони [штовхачі] так місяці, а не дні! Зарплата іде, Добові, Роз’їзні… (С. Ол., Вибр., 1959, 238).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 320.