ДОБЛАГАТИ
Значення доблагати це
ДОБЛАГА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех., рідко. Благаючи, випросити що-небудь; ублагати. Благав бога, щоб дівчину… Хоч село побачить. Не доблагав… Поховали, Ніхто й не заплаче! (Шевч., І, 1951, 256).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 320.
Доблага́ти, га́ю, єш, гл. Допроситься, упросить, умолить. Благав Бога, щоб дівчину хоч свою побачить, — не доблагав. Шевч. 1883. 33.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 397.
доблагати Переклад слова
| Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
| obligate | доблагати |
доблагати Транслітерація слова
| Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
| doblahaty | doblahaty | doblahaty |
доблагати Рід - дієслово, доконаний вид
доблагати Словоформи слова
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | доблагаю | доблагаємо |
| 2 особа | доблагаєш | доблагаєте |
| 3 особа | доблагає | доблагають |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| Чоловічий рід | доблагав | доблагали |
| Жіночий рід | доблагала | |
| Середній рід | доблагало | |
| НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | доблагаймо | |
| 2 особа | доблагай | доблагайте |
| ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
| Минулий час | доблагавши |
доблагати Кількість літер у слові
| Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
| 9 | 4 | 5 |