ДИЧАВІТИ
Значення дичавіти це
ДИЧА́ВІТИ, ію, ієш, недок.
1. Набувати первісного, природного стану; ставати диким (у 1 знач.). — Свині до самого різдва відгодовуються в лісах, аж дичавіють (Стельмах, Хліб.., 1959, 96); // Ставати спустошеним, запустілим. Дичавіла вона [країна], ставала пустелею, як її кам’яниста земля, занехаяна землеробом (Тулуб, Людолови, II, 1957, 594).
2. Відвикати від людей. Мати казала: влітку зовсім діти дичавіють — треба якої принади, щоб залучити їх до хати (Вас., IV, 1960, 10).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 292.
Дича́віти, вію, єш, дича́ти, ча́ю, єш, гл. Дичать.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 385.
дичавіти Переклад слова
| Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
| to run wild | дичать |
дичавіти Транслітерація слова
| Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
| dychavity | dychavity | dychavity |
дичавіти Рід - дієслово, недоконаний вид
дичавіти Словоформи слова
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | дичавію | дичавіємо |
| 2 особа | дичавієш | дичавієте |
| 3 особа | дичавіє | дичавіють |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | дичавітиму | дичавітимемо |
| 2 особа | дичавітимеш | дичавітимете |
| 3 особа | дичавітиме | дичавітимуть |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| Чоловічий рід | дичавів | дичавіли |
| Жіночий рід | дичавіла | |
| Середній рід | дичавіло | |
| НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | дичавіймо | |
| 2 особа | дичавій | дичавійте |
| ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
| Теперішній час | дичавіючи | |
| Минулий час | дичавівши |
дичавіти Кількість літер у слові
| Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
| 8 | 4 | 4 |