ДИФУЗНИЙ

ДИФУ́ЗНИЙ, а, е. Утворений шляхом дифузії (у 1 знач.); змішаний, різнорідний. При обиранні колоїдних фарб.. клітинами.. спочатку спостерігається дифузне просочування фарбою протоплазми клітин (Фізіол. ж., II, 3, 1956, 17); // перен. Розсіяний, розпливчастий, нечіткий. Розміри планетарних туманностей рідко коли перевищують один парсек, а розміри дифузних доходять до сотні парсеків (Астр., 1956, 118).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 290.