ДИТИНИТИСЯ

ДИТИ́НИТИСЯ, нюся, нишся, недок., розм. Впадати в дитинство; // Поводитися як дитина; пустувати.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 288.

Дити́нитися, нюся, нишся, гл.

1) Ребячиться, корчить изъ себя дитя. Лебед. у. Ось не дитинься та приймай гроші за теля. Камен. у.

2) Впадать въ дѣтство.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 385.