ДИСОНУВАТИ
Значення дисонувати це
ДИСОНУВА́ТИ, у́є, недок.
1. Звучати дисонансом (у 1 знач.). У невмілих руках баян прикро дисонує (Ю. Янов., IV, 1959, 100).
2. з чим, перен. Виявляти невідповідність з чим-небудь, вносити дисонанс (у 2 знач.), розлад у що-небудь. Врівноважений і майже спокійний, ..тон Лимерихи дисонує з її пащекуванням у перших діях [«Лимерівни» П. Мирного] (Рад. літ-во, 6, 1957, 14); Живопис на стелі різко дисонує з загальною кольоровою гамою залу, існує ізольовано від нього (Архіт. і буд., 1, 1955, 7).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 285.
дисонувати Переклад слова
| Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
| discordant | диссонировать |
дисонувати Транслітерація слова
| Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
| dysonuvaty | dysonuvaty | dysonuvaty |
дисонувати Рід - дієслово, недоконаний вид
дисонувати Словоформи слова
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | дисоную | дисонуємо |
| 2 особа | дисонуєш | дисонуєте |
| 3 особа | дисонує | дисонують |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | дисонуватиму | дисонуватимемо |
| 2 особа | дисонуватимеш | дисонуватимете |
| 3 особа | дисонуватиме | дисонуватимуть |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| Чоловічий рід | дисонував | дисонували |
| Жіночий рід | дисонувала | |
| Середній рід | дисонувало | |
| НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | дисонуймо | |
| 2 особа | дисонуй | дисонуйте |
| ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
| Теперішній час | дисонуючи | |
| Минулий час | дисонувавши |
дисонувати Кількість літер у слові
| Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
| 10 | 5 | 5 |