ДИСЛОКУВАТИ
Значення дислокувати це
ДИСЛОКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. і док., перех. Робити дислокацію; розміщувати збройні сили на певній території.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 285.
дислокувати Переклад слова
| Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
| to deploy | дислоцировать |
дислокувати Транслітерація слова
| Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
| dyslokuvaty | dyslokuvaty | dyslokuvaty |
дислокувати Рід - дієслово, недоконаний вид
дислокувати Словоформи слова
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | дислокую | дислокуємо |
| 2 особа | дислокуєш | дислокуєте |
| 3 особа | дислокує | дислокують |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | дислокуватиму | дислокуватимемо |
| 2 особа | дислокуватимеш | дислокуватимете |
| 3 особа | дислокуватиме | дислокуватимуть |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| Чоловічий рід | дислокував | дислокували |
| Жіночий рід | дислокувала | |
| Середній рід | дислокувало | |
| НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | дислокуймо | |
| 2 особа | дислокуй | дислокуйте |
| ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
| Теперішній час | дислокуючи | |
| Минулий час | дислокувавши |
дислокувати Кількість літер у слові
| Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
| 11 | 5 | 6 |