ДИСИДЕНТ
Значення дисидент це
ДИСИДЕ́НТ, а, ч., заст. Віровідступник. Замість віротерпимості до дисидентів інтереси країни твердо висунули на порядок денний релігійну унію (Ле, Наливайко, 1957, 26).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 283 - 679.
дисидент Переклад слова
| Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
| dissident | диссидент |
дисидент Транслітерація слова
| Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
| dysydent | dysydent | dysydent |
дисидент Рід - іменник, чоловічий рід, істота
дисидент Словоформи слова
| Називний | дисидент | дисиденти |
| Родовий | дисидента | дисидентів |
| Давальний | дисидентові, дисиденту | дисидентам |
| Знахідний | дисидента | дисидентів |
| Орудний | дисидентом | дисидентами |
| Місцевий | на/у дисиденті, дисидентові | на/у дисидентах |
| Кличний | дисиденте | дисиденти |
дисидент Кількість літер у слові
| Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
| 8 | 3 | 5 |