ДИМІТИ
Значення диміти це
ДИМІ́ТИ див. дими́ти.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 278.
Димі́ти, млю́, ми́ш, гл. Дымить, испускать дымъ.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 384.
диміти Переклад слова
| Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
| smoke | дымить |
диміти Транслітерація слова
| Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
| dymity | dymity | dymity |
диміти Рід - дієслово, недоконаний вид
диміти Словоформи слова
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | димлю | димимо |
| 2 особа | димиш | димите |
| 3 особа | димить | димлять |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | димітиму | димітимемо |
| 2 особа | димітимеш | димітимете |
| 3 особа | димітиме | димітимуть |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| Чоловічий рід | димів | диміли |
| Жіночий рід | диміла | |
| Середній рід | диміло | |
| НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | димімо | |
| 2 особа | дими | диміть |
| ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
| Теперішній час | димлячи | |
| Минулий час | димівши |
диміти Кількість літер у слові
| Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
| 6 | 3 | 3 |
диміти в англійській розкладці - lbvsnb
Цитати української літератури з використанням слова диміти
"Півтисячний натовп завмер, перестали диміти парою роти"Тютюнник Григорій Михайлович - Вир