ДИМУЧИЙ
Значення димучий це
ДИМУ́ЧИЙ, а, е. Який виділяє багато диму, димить. Гриміла возовиця по дорогах, І на токах у багачів тижнями Гули димучі кінні молотарки (Вирган, Квіт. береги, 1950, 10).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 279.
димучий Переклад слова
| Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
| Smoking | дымящийся |
димучий Транслітерація слова
| Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
| dymuchyi | dymuchyi | dymuchyy |
димучий Рід - прикметник
димучий Словоформи слова
| Називний | димучий | димуча | димуче | димучі |
| Родовий | димучого | димучої | димучого | димучих |
| Давальний | димучому | димучій | димучому | димучим |
| Знахідний | димучий, димучого | димучу | димуче | димучі, димучих |
| Орудний | димучим | димучою | димучим | димучими |
| Місцевий | на/у димучому, димучім | на/у димучій | на/у димучому, димучім | на/у димучих |
димучий Кількість літер у слові
| Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
| 7 | 3 | 4 |
димучий в англійській розкладці - lbvexbq
Цитати української літератури з використанням слова димучий
"Йонька вийняв димучий патрон, понюхав його, покрутив у пальцях, прикидаючи, чи не пригодиться в господарстві (йому і в голову не приходило, що не такий тепер час, щоб із патрончиком гратися), і, розмахнувшись, швиргонув гільзу в соняшники."Тютюнник Григорій Михайлович - Вир