ДИМУВАТИ
Значення димувати це
ДИМУВА́ТИ, у́ю, у́єш, розм. Те саме, що дими́ти. Важкі бризантні вибухи піднімали гейзери землі, димували розбиті склади (Довж., Зач. Десна, 1957, 139).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 279.
Димува́ти, му́ю, є́ш, гл. Дымиться. Принизь, о Господи, ти небо над землею. зійди, коснися гір, нехай горять, димують. К. Псал. 319. В руках його мушкет димує. Греб. 354.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 384.
димувати Переклад слова
Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
temovate | димувати |
димувати Транслітерація слова
Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
dymuvaty | dymuvaty | dymuvaty |
димувати Рід - дієслово, недоконаний вид
димувати Словоформи слова
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | димую | димуємо |
2 особа | димуєш | димуєте |
3 особа | димує | димують |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | димуватиму | димуватимемо |
2 особа | димуватимеш | димуватимете |
3 особа | димуватиме | димуватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | димував | димували |
Жіночий рід | димувала | |
Середній рід | димувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | димуймо | |
2 особа | димуй | димуйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | димуючи | |
Минулий час | димувавши |
димувати Кількість літер у слові
Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
8 | 4 | 4 |