ДИМАТИ
Значення димати це
ДИ́МАТИ, аю, аєш, недок., діал. Дути міхом; качати. Не раз коваль велів мені або міхом димати, або молотом ударити (Фр., II, 1950, 344); -Гей-гей, Андрусю! Ану димай, димай!.. Та поволі, поволі, поки розгориться! — кинувся заклопотано Яць, глянувши на згасаюче горно (Кол., Терен.., 1959, 13).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 277.
Ди́мати, маю, єш, гл. Дуть мѣхомъ. Як піджарити треба, то коваль кричить: димай! димай! Н. Вол. у. За циганом, за його сином тра рано встати. мішком димати. Гол. II. 688.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 383.
димати Переклад слова
| Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
| to smoke | димати |
димати Транслітерація слова
| Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
| dymaty | dymaty | dymaty |
димати Рід - дієслово, недоконаний вид
димати Словоформи слова
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | димаю | димаємо |
| 2 особа | димаєш | димаєте |
| 3 особа | димає | димають |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | диматиму | диматимемо |
| 2 особа | диматимеш | диматимете |
| 3 особа | диматиме | диматимуть |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| Чоловічий рід | димав | димали |
| Жіночий рід | димала | |
| Середній рід | димало | |
| НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | димаймо | |
| 2 особа | димай | димайте |
| ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
| Теперішній час | димаючи | |
| Минулий час | димавши |
димати Кількість літер у слові
| Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
| 6 | 3 | 3 |