ДИКЦІЯ
Значення дикція це
ДИ́КЦІЯ, ї, ж. Манера вимовляти слова; вимова. Сценічна художня мова вимагає ясної чіткої вимови звуків, слів, фраз, тобто — досконалої дикції (Худ. чит.., 1955, 28); Марія Іванівна Литвиненко-Вольгемут у партії Одарки виявила не тільки свій прекрасний голос, не тільки бездоганну дикцію, але й першорядні комедійні здібності (Рильський, III, 1955, 366).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 276.
Ди́кція, ції, ж. Дикція, чтеніе. Розмовляв Шевченко широко про свою поему «Ів. Гус», почитуючи гарною дикцією своєю деякі місця. К. XII. 21.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 383.
дикція Переклад слова
| Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
| diction | дикция |
дикція Транслітерація слова
| Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
| dyktsiia | dyktsiia | dyktsiya |
дикція Рід - іменник, жіночий рід, неістота
дикція Словоформи слова
| Називний | дикція | дикції |
| Родовий | дикції | дикцій |
| Давальний | дикції | дикціям |
| Знахідний | дикцію | дикції |
| Орудний | дикцією | дикціями |
| Місцевий | на/у дикції | на/у дикціях |
| Кличний | дикціє | дикції |
дикція Кількість літер у слові
| Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
| 6 | 3 | 3 |