ДИКУНЕЦЬ
Значення дикунець це
ДИКУНЕ́ЦЬ, нця́, ч. Зменш. до дику́н. * У порівн. Малі стрибають, верещать, трублять — як малі дикунці (Вас., II, 1959, 241).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 276.
дикунець Переклад слова
| Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
| diconary | дикунець |
дикунець Транслітерація слова
| Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
| dykunets | dykunets' | dykunets' |
дикунець Рід - іменник, чоловічий рід, істота
дикунець Словоформи слова
| Називний | дикунець | дикунці |
| Родовий | дикунця | дикунців |
| Давальний | дикунцеві, дикунцю | дикунцям |
| Знахідний | дикунця | дикунців |
| Орудний | дикунцем | дикунцями |
| Місцевий | на/у дикунці | на/у дикунцях |
| Кличний | дикунцю | дикунці |
дикунець Кількість літер у слові
| Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
| 8 | 3 | 4 |
дикунець в англійській розкладці - lbreytwm
Цитати української літератури з використанням слова дикунець
"Се був молоденький ще дикунець і, певно, самітник, бо стада за ним не виявилось"Білик Іван Іванович - Меч Арея