ДИКТОВКА
Значення диктовка це
ДИКТО́ВКА, и, ж., розм. і. Те саме, що диктува́ння. — Листа цього пише під мою диктовку медсестра Ліда (Гончар, І, 1954, 309); Улюбленець генерального писаря, писар Пшеничний, з ранку до вечора гнув спину, писав під диктовку гетьмана або Виговського (Рибак, Переясл. Рада, 1948, 19).
◊ Під дикто́вку чию — під впливом кого-небудь, за наказом когось.
2. Те саме, що дикта́нт. А Рома який молодець! Пише без помилок диктовки! (Коцюб., III, 1956, 408); — От що, діти! Почнемо ми з вами тепер щотижня диктовку писати (Вишня, II, 1956, 286).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 275.
диктовка Переклад слова
| Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
| dictation | диктовка |
диктовка Транслітерація слова
| Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
| dyktovka | dyktovka | dyktovka |
диктовка Рід - іменник, жіночий рід, неістота,іменник, середній рід, неістота
диктовка Словоформи слова
| Називний | диктовка | диктовки |
| Родовий | диктовки | диктовок |
| Давальний | диктовці | диктовкам |
| Знахідний | диктовку | диктовки |
| Орудний | диктовкою | диктовками |
| Місцевий | на/у диктовці | на/у диктовках |
| Кличний | диктовко | диктовки |
диктовка Кількість літер у слові
| Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
| 8 | 3 | 5 |