ДИВОЧНИЙ
Значення дивочний це
ДИВО́ЧНИЙ, а, е, рідко. Те саме, що ди́вний. Його Наталя зустрічає І з нею голубе дівча, — Та щось дивочне поміча Мале дитя (Рильський, Поеми, 1957, 173); — О, там у нас природа зав’язала Дивочний вузол: річка ліс, гора, Розкішні землі і чудові глини (Вирган, Квіт. береги, 1950, 109).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 273.
дивочний Переклад слова
Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
devochki | дивочний |
дивочний Транслітерація слова
Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
dyvochnyi | dyvochnyi | dyvochnyy |
дивочний Кількість літер у слові
Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
8 | 3 | 5 |
дивочний в англійській розкладці - lbdjxybq
Цитати української літератури з використанням слова дивочний
"Дивочний гость отой лукавий?"Шевченко Тарас Григорович - Марія