ДЗЯВОЛИТИ
Значення дзяволити це
ДЗЯВОЛИ́ТИ, и́ть, недок. Те саме, що дзя́вкати. Ой не ходи коло хати та не дратуй цуценяти, бо цуценя дзяволить (Сл. Гр.); Собачка не давався до рук, ховався десь під безпорадним старим і гавкав, дзяволив, скавучав (Загреб., Європа. Захід, 1961, 268).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 268.
Дзяволи́ти, лю́, ли́ш, гл. = Дзявкати. Чи чуєте, цуценя дзяволить? Г. Барв. 7. Ой не ходи коло хати та не дратуй цуценяти, бо цуценя дзяволить. Мил. 103.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 381.
дзяволити Переклад слова
| Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
| javalite | дзяволити |
дзяволити Транслітерація слова
| Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
| dziavolyty | dziavolyty | dzyavolyty |
дзяволити Рід - дієслово, недоконаний вид
дзяволити Словоформи слова
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | дзяволю | дзяволимо |
| 2 особа | дзяволиш | дзяволите |
| 3 особа | дзяволить | дзяволять |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | дзяволитиму | дзяволитимемо |
| 2 особа | дзяволитимеш | дзяволитимете |
| 3 особа | дзяволитиме | дзяволитимуть |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| Чоловічий рід | дзяволив | дзяволили |
| Жіночий рід | дзяволила | |
| Середній рід | дзяволило | |
| НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | дзяволімо | |
| 2 особа | дзяволи | дзяволіть |
| ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
| Теперішній час | дзяволячи | |
| Минулий час | дзяволивши |
дзяволити Кількість літер у слові
| Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
| 9 | 4 | 5 |